Цей препринт був опублікований в іншому місці.
Препринт / Версія 1

Сучасні аспекти ранньої діагностики порушень у системі мати–плацента–плід / Modern aspects of early diagnostics of violations in the system mother­placenta­fetus

Автори

  • О. М. Сусідко
  • О. А. Ковалишин

Ключові слова:

система мати–плацента–плід, діагностика, порушення., the system is a mother-placenta-fetus, diagnostics, violation.

Анотація (двома мовами)

Мета дослідження: розроблення сучасної методики ранньої діагностики важ-ких форм плацентарної дисфункції.Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети з урахуванням розробле-ної прогностичної шкали тяжких форм плацентарної дисфункції була сформова-на група спостереження – 100 вагітних, яким у терміни 18–24 тиж і 28–38 тиж гес-тації проведене визначення в крові вмісту маркерів ендотеліальної дисфункції. З врахуванням клінічного перебігу вагітності із 100 жінок були сформовані дві групи порівняння: I група – 50 жінок з плацентарною дисфункцією; II група – 50 жінок з плацентарною дисфункцією у поєднанні з прееклампсією та екстра-генітальною патологією. До контрольної групи (III група) включено 30 здорових вагітних. У II групі порівняння прееклампсія діагностована у 100% спостережень (легкого ступеня – у 88,0% вагітних, середнього ступеня – у 12,0%). Результати. Отримані результати дозволили патогенетично обґрунтувати вклю-чення розроблених критеріїв плацентарної дисфункції і ступеня її тяжкості, разом з ультразвуковою складовою, в програму діагностики цього ускладнення вагітнос-ті з метою підвищення її точності. Результати ранньої діагностики плацентарної дисфункції і оцінювання ступеня її тяжкості під час вагітності, засновані на лабора-торному та ультразвуковому тестуванні (модифікована шкала), у зіставленні з гіс-тологічно верифікованим діагнозом продемонстрували, що діагноз плацентарної дисфункції правильно встановлений в 91% спостережень. Аналіз збігу клінічних і гістологічних діагнозів при тяжких формах плацентарної дисфункції засвідчив підвищення точності діагностики при використанні модифікованої шкали на 39,5% порівняно з вживанням шкали, заснованої лише на ехографічних критеріях. Заключення. Результати проведених досліджень свідчать, що розроблений на основі діагностичної шкали (ультразвукове і лабораторне тестування) клі-нічний алгоритм ведення вагітних групи ризику підвищує точність діагностики плацентарної дисфункції на 26,1%, її тяжких форм на 39,5%, сприяє вибору адекватної акушерської тактики, поліпшенню перинатальних результатів при тяжких формах плацентарної дисфункції на 60%. Отримані результати дозволяють рекомендувати методику ранньої діагнос-тики тяжких форм плацентарної дисфункції у практичну охорону здоров’я. / The objective:to develop the modern method of early diagnostics of heavy forms of placenta disfunction.Materials and methods. For realization put purpose, taking into account the developed prognostic scale of heavy forms of placenta disfunction, there was the formed group of supervision, which consists of 100 expectant mothers which in the terms of 18-24 weeks and 28-38 weeks gestation the conducted determination in blood of content of markers of endothelial disfunction. Taking into account clinical motion of pregnancy, from 100 women two groups of comparison were formed: I a group was made by 50 women with placenta disfunction; II group – 50 women with placenta disfunction in combination with preeclampsia and by extragenital pathology. A control group (III group) was made 30 healthy expectant mothers. In the II group of comparison of preeclampsia diagnosed in 100% supervisions (mild severity – in 88,0% pregnant and moderate severity – in 12,0%). Results.The got results allowed nosotropic to ground including of the developed criteria of placenta disfunction and degree of severity, together with an ultrasonic constituent, in the diagnostic of this complication of pregnancy program with the purpose of increase of its exactness. Results of early diagnostics of placenta disfunction and estimation of degree of severity during pregnancy, based on the laboratory and ultrasonic testing (modified scale), in comparison with the histological verified diagnosis rotined that placenta disfunction correctly diagnosed in 91% supervisions, uncoincidences was 9%. The analysis of coincidence of clinical and histological diagnoses at the heavy forms of placenta disfunction rotined an increase to exactness of diagnostics at the use of the modified scale on 39,5% as compared to the use of scale, based only on echographic criteria. Conclusions. The results of the conducted researches testify that the clinical algorithm of conduct of expectant mothers of risk group developed on the basis of evaluation diagnostic scale (ultrasonic and laboratory testing) is promoted by exactness of diagnostics of placenta disfunction on 26,1%, it heavy forms on 39,5%, instrumental in the choice of adequate obstetric tactic, to the improvement of perinatal results at the heavy forms of placenta disfunction on 60%. The got results allow to recommend the method of early diagnostics of heavy forms of placenta disfunction in a practical health protection.

Завантаження