Цей препринт був опублікований в іншому місці.
Препринт
/
Версія 1
СУЧАСНИЙ ДОСВІД В ПИТАННІ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИННИХ ЗАЛОЗ У ОСІБ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ / MODERN EXPERIENCE IN DENTAL MANAGEMENT AND PREVENTION OF SALIVARY-GLAND DISEASES IN MIDDLE-AGED ADULTS
Ключові слова:
слинні залози, сіалоз, сіалоаденіт, середній вік, профілактика, salivary glands, sialosis, sialoadenitis, middle age, preventionАнотація (двома мовами)
Патологія слинних залоз у осіб середнього віку (35–60 р.) зумовлена мультифакторними впливами – ендокринними, метаболічними, аутоімунними, променевими та інфекційно-запальними.Попри наявність різноманітних терапевтичних підходів, уніфіковані міждисциплінарні протоколи лікування й профілактики залишаються недоопрацьованими. Метою дослідження було систематизувати сучасний клініко-експериментальний досвід щодо стоматологічного лікування та профілактики захворювань слинних залоз у середньовікової когорти пацієнтів з метою виокремлення ефективних та безпечних алгоритмів ведення. Матеріали та методи.Проведено цільовий наративний огляд літератури (2014–2024 рр.) згідно з PRISMA-ScR. Пошук виконано у PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar та національних ресурсах. До аналізу включено 30 джерел, що відповідали критеріям релевантності (метаболічні, системні, радіаційні, інфекційно-запальні та неопластичні ураження; вибірка – дорослі 35–60 р.).Оцінювалися дизайн досліджень, терапевтичні втручання, клінічні кінцеві точки (швидкість слиновиділення, індекси гігієни, частота рецидивів, показники якості життя). Результати дослідження. Експериментальне введення меланіну при омепразол-індукованій гіпергастринемії нормалізувало протеазно-інгібіторний баланс слинних залоз, знижуючи протеолітичну активність на 15% (р < 0,05).У пацієнтів із сіалозом на тлі гепатобіліарної патології додавання «Лізоцим-форте» до стандартної схеми підвищувало антиоксидантно-прооксидантний індекс та покращувало швидкість слиновиділення на 22% у порівнянні з контролем. Комбінований лікувально-профілактичний комплекс з ультрафонофорезом прополісу забезпечував 100% клінічну ремісію сіалозу при нетоксичному зобі через 6 міс. Диференційований алгоритм менеджменту радіойод-індукованого сіалоаденіту (пролонговані глюкокортикоїди, сіалоендоскопія, замісна терапія) зменшував частоту ксеростомії ІІ–ІІІ ступеня та запобігав прогресуванню карієсу й пародонтопатій протягом року спостереження. Лазеротерапія при хронічних паротитах скорочувала тривалість болю та набряку після 1–2 сеансів і приводила до стабільної ремісії у 85% хворих. Висновки. Ефективність лікування захворювань слинних залоз у осіб середнього віку підвищується за рахунок патогенетично обґрунтованих комбінованих схем, що поєднують системні, місцеві й фізіотерапевтичні методи. Перспективними напрямами є застосування меланіну як протеазного модулятора, антидисбіотичних гепатопротекторів, малоінвазивної сіалоендоскопії та фотобіомодуляції. Подальші рандомізовані дослідження потрібні для стандартизації протоколів та оцінки довгострокової безпеки. / In adults aged 35–60 years, salivary-gland pathology arises from a multifactorial interplay of endocrine, metabolic, autoimmune, radiation-related and infectious-inflammatory factors. Although numerous therapeutic options are available, unified interdisciplinary protocols for treatment and prevention remain insufficiently elaborated. The purpose of the study was systematise current clinical and experimental evidence on dental treatment and prevention of salivary-gland diseases in a middle-aged cohort and to identify effective and safe management algorithms. Materials and methods. A targeted narrative review (2014–2024) was performed in accordance with PRISMA-ScR guidelines. Searches were conducted in PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar and national repositories. Thirty sources meeting the relevance criteria (metabolic, systemic, radiation-induced, infectious-inflammatory and neoplastic lesions; adult population 35–60 years) were analysed. Study design, therapeutic interventions and clinical endpoints (salivary-flow rate, oral-hygiene indices, relapse frequency, quality-of-life measures) were extracted. Research results. Experimental melanin administration under omeprazole-induced hypergastrinaemia normalised the protease–inhibitor balance in salivary glands, reducing proteolytic activity by 15% (p < 0.05). In sialosis associated with hepatobiliary disease, addition of the antidysbiotic hepatoprotector “Lysozyme-Forte” increased the antioxidant–pro-oxidant index and improved salivary-flow rate by 22% versus control. A combined therapeutic-preventive package with propolis ultraphonophoresis achieved 100% clinical remission of sialosis in nontoxic goitre after six months. A differentiated algorithm for radioiodine-induced sialoadenitis management (long-acting glucocorticoids, sialoendoscopy, substitution therapy) lowered the incidence of grade II–III xerostomia and prevented progression of caries and periodontal disease over one year. Laser therapy for chronic parotitis shortened pain and swelling after 1–2 sessions and yielded stable remission in 85% of patients. Conclusions. Treatment efficacy in middle-aged adults with salivary-gland diseases increases when pathogenetically grounded multimodal regimens combining systemic, local and physiotherapeutic approaches are applied. Promising avenues include melanin as a protease modulator, antidysbiotic hepatoprotectors, minimally invasive sialoendoscopy and photobiomodulation. Further randomised trials are required to standardise protocols and evaluate long-term safetyЗавантаження
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Шнайдер С. А., Бондарь А. А., Бунь Ю. М., Корнієнко Г. І., Федорів О. Т.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
