Цей препринт був опублікований в іншому місці.
Препринт / Версія 1

ОЦІНКА ЗМІН ПОКАЗНИКА ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У РОТОВІЙ РІДИНІ ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ ІІ-ІІІ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ У ДИНАМІЦІ ЛІКУВАНННЯ / ASSESSMENT OF CHANGES IN AN OXIDATIVE-STRESS MARKER IN THE ORAL FLUID OF PATIENTS WITH CHRONIC GENERALIZED PERIODONTITIS OF II–III SEVERITY DURING THE COURSE OF TREATMENT

Автори

  • В.Б. Пиндус
  • Т.О. Пиндус
  • О.В. Деньга

Ключові слова:

хронічний катаральний гінгівіт, оксидативний стрес, ротова рідина, лікувально-профілактичний комплекс, біохімічний аналіз, chronic catarrhal gingivitis, oxidative stress, oral fluid, therapeutic-and-preventive complex, biochemical analysis.

Анотація (двома мовами)

Оксидативний стрес розглядають як один із провідних патогенетичних чинників прогресування хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП), а рівень малонового діальдегіду (МДА) у ротовій рідині є показником інтенсивності перекисного окислення ліпідів. Зниження оксидативного стресу може покращити перебіг ХГП та довгострокові результати лікування. Мета дослідження. Оцінити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК), що застосовувався двічі на рік, на динаміку показника оксидативного стресу – рівня МДА у ротовій рідині пацієнтів із ХГП ІІ–ІІІ ступеня тяжкості. Матеріали та методи. Обстежено 28 пацієнтів віком 35–60 років з ХГП ІІ–ІІІ ступеня, яких розподілено на основну (n = 17) та групу порівняння (n = 11). Усім хворим проводили базову пародонтологічну терапію; в основній групі додатково призначали ЛПК. Рівень МДА визначали у ротовій рідині до лікування, через 1 місяць, 6 місяців та 1 рік. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою STATISTICA 6.1 із використанням t-критерію Стьюдента (р < 0,01 вважали статистично значущим). Результати дослідження. На вихідному етапі рівень МДА перевищував референтні значення у 2,7 разу в групі порівняння та у 3,2 разу в основній групі. Через 1 місяць лікування показник знизився на 48,2 % у пацієнтів основної групи і лише на 22,0 % у групі порівняння. Після 6 місяців у хворих, які отримували ЛПК, концентрація МДА практично досягла норми, тоді як у групі порівняння зберігалася достовірно підвищеною. Через 1 рік рівень МДА в основній групі залишався удвічі нижчим за вихідний, а в групі порівняння повернувся до початкового значення. Висновки. Двократне щорічне застосування запропонованого ЛПК у комплексному лікуванні ХГП ІІ–ІІІ ступеня забезпечує суттєве та стійке зменшення оксидативного стресу в ротовій рідині, що проявляється нормалізацією рівня МДА вже через 6 місяців і збереженням ефекту протягом року. Базова терапія без ЛПК не здатна підтримувати тривалу антиоксидантну рівновагу. / Oxidative stress is considered one of the key pathogenetic drivers in the progression of chronic generalized periodontitis (CGP), and the concentration of malondialdehyde (MDA) in oral fluid is a recognised indicator of the intensity of lipid peroxidation. Reducing oxidative stress may improve the clinical course of CGP and its long-term therapeutic outcomes. Purpose of the study. To evaluate the effect of a twice-yearly, newly designed therapeutic-and-preventivecomplex (TPC) on the dynamics of the oxidative-stress marker – oral-fluid MDA level – in patients with CGP of II–III severity. Materials and methods. Twenty-eight patients aged 35–60 years with CGP II–III severity were examined and assigned to a study group (n = 17) and a comparison group (n = 11). All participants received basic periodontal therapy; the study group additionally received the TPC. Oral-fluid MDA was quantified before treatment and at 1 month, 6 months, and 1 year. Statistical analysis was performed with STATISTICA 6.1 using Student’s t-test; p < 0.01 was considered statistically significant. Research results. Baseline MDA levels exceeded reference values by 2.7-fold in the comparison group and 3.2-fold in the study group. After 1 month, MDA decreased by 48.2 % in the study group and by only 22.0 % in the comparison group. At 6 months, MDA in the study group had virtually returned to normal, whereas a significantly elevated level persisted in the comparison group. After 1 year, the MDA concentration in the study group remained twice as low as baseline, while in the comparison group it reverted to the initial value. Conclusions. Twice-annual administration of the proposed TPC, as part of comprehensive therapy for CGP II–III severity, produces a marked and sustained reduction in oral-fluid oxidative stress, evidenced by normalisation of the MDA level within 6 months and maintenance of this effect for at least 1 year. Basic therapy alone cannot maintain long-term antioxidant balance.

Завантаження