Цей препринт був опублікований в іншому місці.
Препринт
/
Версія 1
Прогнозування несприятливого перебігу серцевої недостатності у хворих із супутньою тиреоїдною патологією
Ключові слова:
серцева недостатність, нетоксичний зоб, автоімунний тиреоїдит, повторна госпіталізація, прогнозАнотація (двома мовами)
Мета — визначити предиктори несприятливого перебігу серцевої недостатності (СН) з урахуванням тиреоїдного статусу хворих. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 381 пацієнта із СН, що виникла на тлі ішемічної хвороби серця (ІХС) після інфарктного кардіосклерозу. Усі пацієнти госпіталізовані до кардіологічного відділення у зв’язку з декомпенсацією СН. Коморбідну тиреоїдну патологію (ТП) мали 57,22 % пацієнтів (92 (24,15 %) — нетоксичний зоб, 126 (33,07 %) — автоімунний тиреоїдит). У 142 (37,3 %) хворих діагностували синдром низького рівня трийодтироніну, у 26 (6,82 %) — субклінічний гіпотиреоз. Для виділення несприятливих чинників щодо перебігу СН у хворих із супутньою ТП порівняно з пацієнтами без цієї коморбідності проведено регресійний аналіз Кокса (модель пропорційних ризиків (Cox proportional hazards model)). Побудовано графіки Каплана‑Мейера. Результати. За даними регресійного аналізу Кокса обчислено прогностичний коефіцієнт. З огляду на значення β‑коефіцієнтів змінних, залучених до моделі, побудовано рівняння регресії Кокса, за яким можна визначити ймовірність розвитку повторної госпіталізації (ПГ) у пацієнтів із СН протягом 24 міс. За результатами ROC‑аналізу встановлено, що ризик ПГ пацієнтів із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання зростає при досягненні оптимальної точки розподілу для значення відношення ризиків (hazard risk (HR)) > 0,104 (чутливість — 51,61 %, специфічність — 96,47 %, р < 0,0001). Відношення шансів ризику ПГ протягом 2 років становило 21,60 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 6,34 — 73,63), χ2 = 31,543; р = 0,0001). Повторно проведений ROC‑аналіз виявив, що у пацієнтів із СН у поєднанні з ТП ризик ПГ у зв’язку з декомпенсацією захворювання зростає при досягненні оптимальної точки розподілу для величини HR > 0,043 (чутливість — 80,77 %, специфічність — 74,00 %, р < 0,0001). Відношення шансів ризику ПГ протягом 2 років — 11,95 (95 % ДІ 3,74 — 38,21), χ2 = 18,35; р = 0,0001). Застосування ROC‑аналізу у пацієнтів із СН без ТП не дало змоги встановити вірогідне прогностичне значення HR. Проведено перевірку моделі прогнозування несприятливого плину СН у хворих із ТП на групі із 66 хворих із СН на тлі ІХС, яка не була залучена в розробку прогностичної регресійної моделі Кокса. Групи статистично значущо не відрізнялися за віком, статтю, частотою ТП і ПГ. Чутливість зазначеної величини коефіцієнта становила 86,36 %, специфічність — 78,57 %, прогностична цінність позитивного результату — 86,4 %. Висновки. Кумулятивний ризик ПГ у пацієнтів із СН на тлі ІХС та супутньою ТП є вищим порівняно з таким у хворих без зазначеної коморбідної патології. Ризик є найвищим у пацієнтів із супутнім нетоксичним зобом. Високий ризик несприятливого перебігу СН при коморбідній ТП зумовлений наявністю синдрому низького рівня трийодтироніну. Предикторами, що зумовлюють несприятливий перебіг СН у пацієнтів із супутньою ТП, відповідно до результатів регресійного аналізу Кокса є рівень холестерину ліпопротеїдів низької густини, інтерлейкіну‑4 та вільного трийодтироніну. Ризик несприятливого перебігу СН зростає при значенні HR для регресійної моделі > 0,043 (відношення шансів — 11,960).Завантаження
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Пивовар С. М., Рудик Ю. С., Паніна Л. В.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
