Цей препринт був опублікований в іншому місці.
Препринт
/
Версія 1
АНТИМЮЛЛЕРОВИЙ ГОРМОН ЯК БІОМАРКЕР ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ ЯК БІОМАРКЕР ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ / ANTI-MULLERIAN HORMONE AS A BIOMARKER FOR DETERMINING THE MORPHOLOGY OF POLYCYSTIC OVARIES
Ключові слова:
антимюллеровий гормон, синдром полікістозних яєчників, фенотипові форми синдрому полікістозних яєчників., anti-Mullerian hormone, polycystic ovary syndrome, phenotypic forms of polycystic ovary syndromeАнотація (двома мовами)
Синдром полікістозних яєчників зустрічається в 13–18 % жінок репродуктивного віку і у 50 % жінок із порушенням менструального циклу. У 50–75 % випадків він призводить до розвитку ендокринного безпліддя. Мета. Оцінити клінічне, діагностичне та прогностичне значення антимюллерового гормону у па-цієнток з синдромом полікістозних яєчників. Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз 108 історій хвороби пацієнток з синдромом по-лікістозних яєчників. Клінічні дані включали визначення ваги, зросту, індексу маси тіла, систоліч-ного та діастолічного артеріального тиску. Лабораторні дані включали визначення антимюллерового гормону, тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві гормони, біодоступного тестостерону, вільного тестостерону, дегідроепіандростендіону сульфату, 17-гідроксипрогестерону, лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону, глікованого гемоглобіну, загаль-ного холестерину, холестерину ліпопротеїнів високої щільності, холестерину ліпопротеїнів низької щільності і тригліцеридів. Результати. Рівні антимюллерового гормону обернено корелювали із величинами віку, ваги та індексу маси тіла і безпосередньо із рівнями загального тестостерону, вільного тестостерону та біо-доступного тестостерону. Жінки у найвищому квартилі (антимюллеровий гормон: 19,5 ± 9,9 нг/мл; n = 27) мали нижчий індекс маси тіла (29,5 ± 6,9 проти 34,6 ± 10,6–36,8 ± 7,2 кг/м2), але вищий загаль-ний тестостерон (52,3 ± 27,2 проти 25,5 ± 10,4–35,2 ± 16,3 нг/дл), вільний тестостерон (7,6 ± 6,0 проти 4,5 ± 2,3–5,5 ± 3,2 нг/дл) і біодоступний тестостерон (21,1 ± 17,0 проти 12,3 ± 6,6–16,4 ± 8,7 нг/дл) порівня-но зі значеннями в інших квартилях.Висновки. Поєднання високих рівнів антимюллерова гормону та тестостерону може вказувати на репродуктивний підтип синдрому полікістозних яєчників. Визначення підтипів синдрому полі-кістозних яєчників на основі антимюллерова гормону може бути кроком до розуміння гетерогенності синдрому та надання допомоги, орієнтованої на пацієнта. / Background. Polycystic ovary syndrome occurs in 13-18% of women of reproductive age and in 50% of women with menstrual disorders. In 50-75% of cases, it leads to the development of endocrine infertility. The aim. To assess the clinical, diagnostic, and prognostic significance of anti-Mullerian hormone in patients with polycystic ovary syndrome. Materials and methods. Retrospective cartographic analysis of 108 case histories of patients with polycystic ovary syndrome. Clinical data included determination of weight, height, body mass index, systolic and diastolic blood pressure. Laboratory data included determinations of anti-Mullerian hormone, testosterone, sex-binding globulin, bioavailable testosterone, free testosterone, dehydroepiandrostenedione sulfate, 17-hydroxyprogesterone, luteinizing hormone, follicle-stimulating hormone, prolactin, thyroid-stimulating hormone, glycated hemoglobin, total cholesterol, high-density lipoprotein, low-density lipoproteins and triglycerides. Results. Anti-Mullerian hormone values were inversely correlated with age, weight, and body mass index values and directly with total testosterone, free testosterone, and bioavailable testosterone values. Women in the highest quartile (anti-Mullerian hormone: 19.5 ± 9.9 ng/mL; n=27) had a lower body mass index (29.5 ± 6.9 vs. 34.6 ± 10.6–36.8 ± 7.2 kg/m2), but higher total testosterone (52.3 ± 27.2 vs. 25.5 ± 10.4–35.2 ± 16.3 ng/dL), free testosterone (7.6 ± 6.0 vs. 4.5 ± 2.3–5.5 ± 3.2 ng/dL) and bioavailable testosterone (21.1 ± 17.0 vs. 12.3 ± 6.6–16.4 ± 8.7 ng/dL) compared to values in other quartiles. Conclusions. The combination of high anti-Mullerian hormone and testosterone levels may indicate a reproductive subtype of polycystic ovary syndrome. Defining subtypes of polycystic ovary syndrome based on anti-Mullerian hormone may be a step towards understanding the heterogeneity of the syndrome and providing patient-centered care.Завантаження
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Фартушок Т. В., Фартушок Н. В., Бесєдін О. В., Ісаєва К. Ю.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
