Цей препринт був опублікований в іншому місці.
Препринт
/
Версія 1
АНАЛІЗ РОЗПОДІЛУ ГЕНОТИПІВ ТА АЛЕЛЕЙ ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА DEFB1 У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРОДОНТИТОМ ТА У КОНТРОЛЬНІЙ ГРУПІ / ANALYSIS OF THE DISTRIBUTION OF GENOTYPES AND ALLELES OF DEFB1 GENE POLYMORPHISM IN PATIENTS WITH PERIODONTITIS AND IN THE CONTROL GROUP
Ключові слова:
пародонтит, здоров’я порожнини рота, генотипування, полімеразна ланцюгова реакція, бета-дефензин-1., periodontitis, oral health, genotyping, polymerase chain reaction, human beta-defensin-1.Анотація (двома мовами)
Вступ. Пародонтит – одне з найбільш поширених хронічних захворювань людини, що характеризується запально-деструктивними змінами опорних структур зуба та може призводити до його втрати. На розвиток та перебіг пародонтиту, окрім мікробного фактора і способу життя, значний вплив мають генетично зумовлені особливості імунної відповіді. Зокрема, дослідження однонуклеотидних поліморфізмів генів, пов’язаних із запальними та імунними реакціями, набувають важливого значення для розуміння механізмів розвитку та прогресування пародонтиту. Метою роботи було дослідити асоціацію поліморфізму гена DEFB1 з розвитком та перебігом пародонтиту шляхом порівняння частот генотипів і алелей у пацієнтів із пародонтитом та у контрольній групі. Матеріали та методи. У дослідженні, яке охоплювало 34 пацієнтів віком 25-55 років, була проведена порівняльна оцінка частот генотипів та алелей поліморфізму rs1799946 DEFB1-52G>A у групах пацієнтів з пародонтитом та здорових осіб. Генетичні зразки були отримані шляхом зіскрібку епітелію та подальшого виділення ДНК. Для вивчення поліморфізмів гена DEFB1 використовувався метод алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції, а результати статистично аналізували за допомогою тесту на відхилення від рівноваги Харді-Вайнберга та методу χ2 для оцінки асоціацій. Статистична значущість встановлювалась при значенні p<0,05. Результати та їх обговорення. Не було виявлено суттєвої різниці між групами за розподілом алелів та генотипів поліморфізму rs1799946 DEFB1-52G>A, що не підтвердило асоціацію цього поліморфізму з пародонтитом. Хоча експресія бета- дефензину-1 підвищувалася при хронічному пародонтиті, у випадках агресивного пародонтиту та гінгівіту вона була знижена. Результати були узгоджені з мета-аналізом, який показав, що поліморфізм rs1047031, а не rs1799946, асоціювався з ризиком захворювань ротової порожнини. Висновки. Не вдалося встановити зв'язок із ризиком пародонтиту поліморфізма гена бета-дефензину-1 людини DEFB1 rs1799946-52G>A.Завантаження
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Пиндус В.Б., Пиндус Т.О., Дєньга О.В.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
