Цей препринт був опублікований в іншому місці.
Препринт
/
Версія 1
Перинатальні аспекти при внутрішньоутробному інфікуванні / Perinatal aspects are at the intrauterine infection
Ключові слова:
внутрішньоутробне інфікування, перинатальні аспекти., intrauterine infection, perinatal aspectsАнотація (двома мовами)
Мета дослідження: зниження частоти перинатальної патології при внутріш-ньоутробному інфікуванні плода на підставі вивчення особливостей функціо-нального стану фетоплацентарного комплексу, системного імунітету і мікро-біоценозу статевих шляхів та кишечника, а також розроблення і впроваджен-ня комплексу лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням, яких було розподілено на групи: І група – 50 вагітних, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні за-ходи; ІІ група – 50 вагітних, які застосовували запропоновану нами методику. До контрольної групи увійшли 50 вагітних, які народжували вперше, без аку-шерської і соматичної патології, розроджених через природні пологові шля-хи. У комплекс методів дослідження були включені клінічні, інструментальні, мікробіологічні, імунологічні та статистичні. Результати. Використання запропонованих нами лікувально-профілактич-них заходів, направлених на корекцію гормоносинтезуючої функції пла-центи, стану системного та місцевого імунітету і покращення матково-пла-центарного кровообігу у вагітних при внутрішньоутробному інфікуванні, сприяло активації структурних механізмів адаптації плаценти, збережен-ню морфометричних та дифузійних показників ворсинчастого дерева на рівні стійкої компенсації, що є найважливішим пристосувальним засобом для підтримки життєздатності плода та запобіганню його інфікування. Це дозволило знизити частоту кесарева розтину у 2,3 разу, передчасного роз-риву плодових оболонок у 3,6 разу, плацентарної дисфункції в 1,9 разу, затримки росту плода в 1,7 разу, дистресу плода у 4,5 разів, реалізації ін-траамніального інфікування у 3,7 разу. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність усім вагітним при внутрішньоутробному інфікуванні проведення ультразвукового дослідження, яке слід проводити у 24–26 тиж вагітності для визначення лока-лізації і товщини плаценти, її ехоструктури, ступеня зрілості, а також доппле-рометричне дослідження кривих швидкостей кровообігу в маткових артеріях і судинах пуповини, у венозній протоці для ранньої діагностики плацентарної дисфункції інфекційного генезу. Для профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних необ-хідно використовувати додатково до загальноприйнятих рекомендацій тівор-тін, хофітол або ессенціале у загальноприйнятих дозах курсами по 14–21 день в такі терміни вагітності: 18–20 тиж, 28–30 тиж та 36–38 тиж. З метою контролю за ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів, крім функ-ціональних методів дослідження, з 22 тиж вагітності необхідно визначати в сироватці крові рівень плацентарного лактогену, естріолу та прогестерону, а також стан мiкробiоценозу статевих шляхів та кишечника як маркерів ефек-тивності проведеної терапії. / The objective: а decline of frequency of perinatal pathology is at the intrauterine infection of fetus on the basis of study of features of the functional state of fetoplacental complex, system immunity and microbiocenosis of sexual ways and intestine, and also development and introduction of complex of treatment-and-prophylactic measures. Materials and methods. By us 150 patients were inspected, among what 100 pregnant with the intrauterine infection, which were up-diffused on such groups: 1 group – 50 pregnant which got the generally accepted treatment-and-prophylactic measures; 2 group – 50 pregnant which got the method offered by us. A control group was made 50 pregnant which gave birth for the first time, without obstetric and somatic pathology, delivered through natural maternity ways. In the complex of methods of researches were included clinical, instrumental, microbiological, immunological and statistical. Results. The use of the treatment-and-prophylactic measures, directed on the correction of hormone-synthesizing function of placenta, state of system and local immunity improvement of uteroplacental circulation of blood for pregnant at the intrauterine infection, offered by us was instrumental in activating of structural mechanisms of adaptation of placenta, to the maintainance of morphometric and diffusive indexes of villiferous tree at the level of proof indemnification which is a major adaptive mean for support of viability of fetus and prevention of his infection. It allowed to reduce frequency caesar section at 2,3 time, premature break of fetus shells at 3,6 time, placenta disfunction at 1,9 time, delays of growth of fetus at 1,7 time, fetal distress in 4,5 times, realization of the intraamnial infection at 3,7 time. Conclusions. The results of the conducted researches testify to the necessity to all pregnant at the intrauterine infection ultrasonic research it is required to conduct in 24-26 week to pregnancy for by determination of localization and thickness of placenta, it echostructure, to the degree of maturity and Doppler research of the crooked speeds of circulation of blood in uterine arteries and vessels of umbilical cord, in a venous channel for early diagnostics of placenta disfunction of infectious genesis. For the prophylaxis of obstetric and perinatal complications for pregnant it is necessary to use additionally to the generally accepted recommendations of tivortin, chophytol or essentiale in the generally accepted dosages by courses for 14–21 days in the followings terms of pregnancy: 18–20; 28–30 and 36–38 weeks pregnancy. With the purpose of control after efficiency of the conducted treatment-and-prophylactic measures, except for the functional methods of research, from 22 weeks of pregnancy it is necessary to determine in the whey of blood a level placenta lactogen, estriol and progesterone, and also and the state of microbiocenosis of sexual ways and intestine, as markers of efficiency of the conducted therapy.Завантаження
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Прищепа А.П., Ковалишин О.А.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
